0.2 Тема 3. відображення національних, історичних, соціальних та  (Page 3/4)

Галлін Д., Манчіні П. Сучасні медіасистеми, розділ 6, с. 130–175.

Додаткова література

Jesper Strömbäck and Daniela V. Dimitrova. 2006. “Political and Media Systems Matter: A Comparison of Election News Coverage in Sweden and the United States.” Press/Politics, 11(4): 131–147.

Paul Murschetz. 1998. “State Support for the Daily Press in Europe: A Critical Appraisal: Austria, France, Norway and Sweden Compared.” European Journal of Communication, 13(3): 291–313.

Ця тема особливо значуща через те, що в ній розглядається історичний досвід, політичні системи та медіа країн Північної і Центральної Європи, які відіграють визначальну роль у справах Європейського Союзу. Також важливо, що саме на ці країни великою мірою орієнтуються нові члени ЄС – країни, що успішно подолали свої перехідні періоди. Це передусім Польща, Чехія, Словаччина, країни Балтії.

Термін « корпоративізм » характеризує соціальні та політичні системи групи Північно- та Центральноєвропейських країн (зокрема, країни Скандинавії, Бенілюксу, від другої половини ХХ ст. – Німеччина та Австрія; до корпоративізму також тяжіють і центральноєвропейські держави колишнього радянського блоку). Під корпоративізмом мається на увазі формальна інтеграція соціальних груп у політичний процес.

Головні риси демократичного корпоративізму:

панування загальнодержавної ідеології соціального партнерства;

централізованість та формальна організованість соціальних і політичних груп;

тяжіння до розв’язання соціальних конфліктів через досягнення і виконання політичних домовленостей.

Корпоративізм зазвичай протиставляється лібералізму як другій основній формі сучасних демократичних політичних систем.

До Північно/центральноєвропейської моделі належать такі країни:

Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія.

Основні риси північно/центральноєвропейської, або демократичної корпоративістської моделі медіасистем

Газетна індустрія (масова преса і медіаринки):

Високі тиражі; ранній розвиток масової преси. Значний історичний досвід партійних видань та зв’язків ЗМІ з організованими суспільними групами. Співіснування протягом ХХ ст. політичної і комерційної преси та занепад політичної преси наприкінці століття

Політичний паралелізм:

зовнішній плюралізм, особливо в національній пресі; історично сильна партійна преса; система «політика-у-телерадіомовленні» із суттєвою автономією ЗМІ

Професіоналізація :

сильна професіоналізація; інституціолізована саморегуляція журналістів і медіаорганізацій

Роль держави:

сильне втручання держави поряд із захистом свободи ЗМІ; субсидування преси, особливо потужне у Скандинавії; сильне громадське телерадіомовлення

Країни демократичного корпоративізму можна охарактеризувати через три співіснування .

Тут одночасно маємо:

потужну великотиражну комерційну пресу і політичні ЗМІ, пов’язані з соціальними групами;

політичний плюралізм і високий ступінь розвитку професійної автономності журналістів;

традиції ліберальної свободи преси і потужного втручання держави у ЗМІ, причому і те, і інше, має формалізований правовий характер.